БАЛАДА ПРО УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ

Авторка:Тимошенко ЛюдмилаРежисер:Уривський ІванЖанр:БаладаТривалість:1 година 20 хвилинВікові обмеження:16+Застереження: Світлові ефекти (мерехтіння, стробоскопи), нецензурна лексика, чутливі сцени та теми (смерть, насильство), димові ефектиПерша постановка на сцені театру імені Марії Заньковецької одного з найвідоміших українських режисерів Івана Уривського. Все почалося з пісні. Записана 1878 року народна балада про Шандаря, його коханку та її чоловіка Николайка торкнула серце Івана Франка й він створив літературний шедевр. Розказана у ньому історія – пересічна. Побутовий адюльтер, що викликає осуд громади та швидку розв’язку. Але, чи то так вона геніально написана, чи історія занадто впізнавана, драматизм пристрастей притягує, а чи все це у поєднанні – п’єса вже понад 130 років є однією з репертуарних шлягерів. Загадкова історія, у якій головні герої – святі й кати водночас. В очах громади, одне одному, для своїх власних душ. Сьогодення кидає в твір нові акценти, й розмірковувати над тим, хто краде наше щастя – це шлях франкового поступу, з новими сенсами, зі старити заповідями. І «більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса, небезпечне оружжя – жіноча краса». Для Театру імені Марії Заньковецької цей франковий твір особливий. З 1922 року кожне покоління заньківчан ставило свою версію «Украденого щастя», у якій грали яскраві його представники. Після столітньої історії вистави на нашій сцені ми запросили втілити нове прочитання твору Івана Уривського. У його виставах сьогодення тісно переплітається з минувшиною, «цей момент» – з вічним. Тому логічним стало покликати до співпраці драматургиню Людмилу Тимошенко, яка, не змінюючи франкового нерву, оновила канву п’єси. І ній буде присутня і російсько-українська війна – Михайло повертається з до своєї Анни з полону. Два Івана – Франко та Уривський – у роздумах над притчею-баладою про втрачене щастя. Шукаймо його, можливо врешті посміхнеться