Ревакович. Ермінь

Програма Вітольд Лютославський. «Траурна музика» для струнного оркестру Кароль Шимановський. Симфонія № 4 «Symphonie concertante» для фортепіано з оркестром, тв. 60 Владислав Желенський. Увертюра «В Татрах», тв. 27 Мечислав Карлович. Симфонічна поема «Відвічні пісні», тв. 10 Виконавці Йожеф Ермінь, фортепіано Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії Роман Ревакович, диригент Роман Ревакович повертається до Львова, з яким його пов’язують тридцять років роботи. У 1995 році саме він разом із композиторами Львівської організації Національної спілки композиторів України заснував фестиваль сучасної музики «Контрасти», на якому здійснив перші виконання в Україні творів Вітольда Лютославського, Кшиштофа Пендерецького, Зиґмунта Краузе, Анджея Нікодемовича, Арво Пярта. Відтоді він десятиліттями возить польську музику до України й українську до Польщі. Десять разів проводив «Дні української музики у Варшаві», записав компакт-диски з музикою Юрія Ланюка, Олександра Щетинського, Ігоря Щербакова. Цей вечір — його власна антологія польської музики за століття, зіграна там, де він її колись починав. Відкриває програму «Траурна музика» Вітольда Лютославського, данина Белі Бартоку, композиторові, який утік від нацистів до Америки і помер у Нью-Йорку 1945-го. Звучання струнних тут поволі наростає до щільної звукової стіни і потім розчиняється в тиші. Символічно, що концерт почнеться саме з Лютославського, автора, чиї твори Ревакович першим виконав в Україні на «Контрастах». Поява Четвертої симфонії Кароля Шимановського має кумедну історію. Насправді це фортепіанний концерт, який композитор писав для себе як соліста. Після відставки з посади ректора Варшавської консерваторії 1932 року йому потрібні були гроші, а концерти давали стабільний заробіток. Шимановський мав скромні уявлення про себе як виконавця, тому сольна партія у творі хоч і ефектна, але без надмірної віртуозності. Всю розкіш Кароль віддав оркестру. Звідси й назва: «симфонія концертанте»