Личаківський парк

Личаківський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення (з 1984 року) площею 12,36 га на розі вулиць Личаківської та Пасічної у північно-східній частині Львова. У середині XIX століття тут був пустир за Личаківською рогаткою, тодішньою міською межею. Парк заклали 1883 року в регулярному стилі за проєктом міського садівника Арнольда Рерінга, засипавши піщані й глиняні кар'єри; спочатку він займав 6 га, офіційно відкритий 1892 року, а з 1894-го узгір'я стало місцем відпочинку львів'ян. За радянських часів парк розширили залісненням пустирів біля Пагорба Слави — військового цвинтаря, заснованого 1915 року після Галицької битви й реконструйованого у 1945–1958 роках. Перші посадки — сосна чорна, смерека, клен, липа й береза; ділянка біля кінцевої трамвая № 2 на 90 % складається із сосни чорної та ялини європейської. У парку стоїть пам'ятник Войцеху Бартошу Гловацькому (скульптор Григорій Кузневич, 1905), а на прилеглій ділянці у 1931–1934 роках збудовано костел Матері Божої Остробрамської, нині церква Покрову Пресвятої Богородиці.