Обговорення книги Бориса Віана «Шумовиння днів»

[{"insert":"«Пролог» — книжковий клуб для тих, хто любить книжки, які допомагають жити життя: знаходити слова для своїх переживань, розуміти інших, сміятися й помічати те, повз що зазвичай проходимо. \n«Бери вершину і матимеш середину», — казав Григорій Сковорода. Ми застосовуємо цю пораду до книжкових “полиць”: хотіли б дотягнутися до високої, але нам цілком вистачає тієї, що посередині — там теж є що почитати й про що поговорити. \nКожна остання сторінка для нас — лише початок, кожна прочитана книжка — пролог до нових думок, розмов і, часом, особистісних змін. \nЗбираємося раз на місяць, ділимося враженнями й слухаємо одне одного. Любимо говорити про складні теми — акуратно й без надриву. Нам важлива думка кожного: у спільній розмові часто помічаємо те, що пропустили під час читання, і книжка відкривається по-новому. \n\nУ жовтні читатимемо «Шумовиння днів» Бориса Віана — роман, у якому кімнати реагують на почуття, хвороба набуває форми квітки, а ніжність сусідить з абсурдом і їдкою іронією. \n\nВіан був французьким письменником, інженером і джазовим музикантом. Цю книжку він написав у 26 років, дозволивши своїй фантазії добряче розгулятися. Його герої закохуються, слухають джаз і живуть у дивовижному світі, який поступово втрачає свою легкість. Кумедні деталі починають тривожити, а за химерними образами проступають дуже впізнавані переживання. \n\nЗустріч модеруватиме психологиня Настя Ядвіжина. \n"}]