High table

Більшість людей знають Анатолія Сидоренка як уважного художника-реставратора та невтомного колекціонера. Для Музею Соломії Крушельницької Анатолій Сидоренко — першочергово друг, який від початків створення експозиції залишається поруч: консультує, допомагає формувати колекцію, відшуковує та дарує особливі речі, що стають частиною експозиції та фондової колекції. Але цього разу ми відкриємо Анатолія Сидоренка разом по-новому. Це глибокий і вдумливий художник, який свого часу не прагнув широкого розголосу, а зосередився на власній творчій праці. Надзвичайно вимогливий і самокритичний до себе, він створює серію «Високий стіл» від кінця 70-х років і до сьогодні. І дивуватися тут немає чому: попри реставрацію та колекціонування, далеко не кожен може знайти сили для творчої праці. А сформувати власну художню програму та послідовно розвивати її — досягнення, якого сягають лічені митці. Музичний салон Соломії Крушельницької перетвориться на ретроспективу Анатолія Сидоренка. Унікальна виставка «Високий стіл» відкривається у Музеї до дня народження Соломії Крушельницької та самого пана Анатолія. І в цьому є особливий символізм: практично кожен твір митця сповнений музичних образів і символів, які можна розглядати до безкінечності. Живопис Анатолія Сидоренка увібрав найкращі здобутки кватроченто та українського бойчукізму. Крізь свої твори митець вибудовує тонку лінію історії України та власної родинної історії. Його картини, попри фігуративність, зберігають і розкривають глибоку символіку: сопілка, хліб, зерно, сувій пергаменту, шолом-каска, заквітчана гілка яблуні чи дерево з плодами. І незмінно — глибинні небо та стіл, які часто, наче натюрморт, вибудовують цілісну світоглядну картину. Колись про Соломію Крушельницьку сказали, що «слухати її — це як слухати симфонії Моцарта чи Бетовена або дивитися на картини Леонардо». Подібне відчуття виникає і у сприйнятті творчості Анатолія Сидоренка